Мастильні матеріали «підступні» терміни: масло, олія, олива, мастило.
Розвиток сучасної української мови постійно триває, тому зараз технічні словники та державні нормативні документи ДСТУ доволі чітко позначають деякі «підступні» терміни: масло, олія, олива, мастило. Мовознавці в черговий раз наполягають, що якщо ви не знаєте, яке слово буде правильним при вживанні – краще заглянути в словник і перевірити.
Тобто, за тлумачним словником:
масло — харчовий продукт із молока тварин і жирова речовина мінерального походження;
олія — це жирова речовина рослинного походження;
олива — суміш високомолекулярних нафтових вуглеводнів, що використовується в техніці як мастильний, електроізоляційний, консерваційний матеріал та робоча рідина. Наприклад, гідравлічна, моторна, трансмісійна, компресорна, трансформаторна, індустріальна олива та інші.
мастило — пластичний матеріал, який являє собою структуровану загусником оливу, застосовувану для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації ущільнень, і виділяє органічне, неорганічне, вуглеводневе, антифрикційне, консерваційне, ущільнювальне мастила тощо.
Про це свідчить, зокрема, ДСТУ 3437-96 «Нафтопродукти. Терміни та визначення», ДСТУ 4226:2003 «Мастильні матеріали, індустріальні оливи та споріднені продукти (клас L). Класифікація. Група Х (мастила)», ДСТУ ISO 8681:2002 «Нафтопродукти та матеріали мастильні. Загальна класифікація», ДСТУ 3464-96 «Авіаційні палива, мастильні матеріали, технічні рідини. Терміни та визначення».
Крім того, в цих джерелах використовується термін мастильні матеріали (а не змащувальні матеріали).
Відповідне вживання цих термінів, особливо в технічному контексті, можна вважати за доцільне.
Отже, перекладаючи з англійської, радимо використовувати такі терміни:
butter — масло;
oil
– олія (жирова речовина рослинного походження);
– олива (технічний продукт мінерального чи синтетичного походження);
– нафта, олійна фарба, (риб’ячий) жир (у відповідному контексті);
grease — мастило, жир.
Також, до 2003 року у конструкторській документації використовувався термін «підшипник», який було визначено як недопустимий у ДСТУ 3321-2003. З огляду на це дублетний термін підшипник є застарілим. Тому використовують термін вальниця.
ДП «УкрНДНЦ» не визначився з тим, який саме термін слід використовувати. Діє 22 стандарти, що використовують термін вальниця та 22 стандарти, що використовують термін підшипник.
Слово підшипник вживається у більшості офіційної документації: на митниці, у податковій, в державних закупівлях тощо. Майже усюди в номенклатурі пишется саме “підшипник”. Тож перехід на нове слово “вальниця” займе певний час, потрібен тривалий перехідний період, щоб воно використовувалося в усіх документах і набуло широкого вжитку.
